Шейнкман МоЙсей КІвович – видатний  український вчений в галузі фізики напівпровідників, фотоелектроніки, фото- та оптоелектронного матеріалознавства, один з засновників (разом з академіком В. Є. Лашкарьовим) вітчизняної школи з фізики нерівноважних процесів у напівпровідниках  та оптоелектроніки.

    Доктор фізико-математичних наук (1969 р.), професор (1972 р.), член-кореспондент НАН України (1988 р.), керівник Відділення фотоелектроніки Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України ( з 1974 р.). Заслужений діяч науки і техніки України ( 2000 р.), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1981 р.), лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки (1984 р.), лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1995 р.), лауреат Міжнародної премії Єшбаховського фонду “Видатному іноземному вченому (США, 1991 р.), нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня ( 2000 р.), медалями: «За доблестный труд» ( 1970 р.), « В память 1500-летия г. Киева» (1982 р.), «Ветеран труда» (1985 р.).

    Мойсей Ківович Шейнкман народився 18 листопада 1929 р. у м. Києві в родині службовця. У 1947-1952 рр. навчався у Київському держуніверситеті ім. Т.Г.Шевченка на фізичному факультеті, який закінчив із відзнакою. У 1952-1955 рр. працював на підприємстві Міноборони СРСР у м.Новосибирську, де за короткий час пройшов шлях від інженера до керівника лабораторії. З 1955 р. до 1958 р. навчався в аспірантурі Інституту фізики НАН України. У 1959 р. в Інституті фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України захистив кандидатську дисертацію на тему: ”Механізми фотопровідності у кристалах СdS” і одержав вчений ступінь кандидата фізико-математичних наук. Подальша його наукова діяльність до останніх років життя була пов’язана з цим інститутом. В ньому з 1960 по 1968 рр. він обіймає посаду старшого наукового співробітника. У 1969 р. у Фізико-технічному  інституті ім. А.Ф. Йоффе захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора фізико-математичних наук на тему: “Нерівноважні електронні процеси в напівпровідниках, які включають електронно-стимульовані реакції дефектів», і з 1968 по 1974 рр. обіймає посаду керівника Відділу фотоелектричних явищ у напівпровідниках. У 1974-2009 рр. – керівник Відділення фотоелектроніки Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України.

   Наукова діяльність М. К. Шейнкмана багатогранна. Йому належить ряд фундаментальних фізичних результатів, зокрема, паредбачення та відкриття нового механізму безвипромінювальної рекомбінації, створення нової області фізики тердого тіла -  електронно-атомних стиимульованих процесів, що ведуть до деградаціїї та старіння приладів, різноманітних фотоелектричних приймачів світла, розробка нових методів дослідження фотопровідності та люмінесценції, Досліджені флуктуаційні процеси в нелінійних фотопровідниках, пояснено природу зверхпуассонівських флуктуацій, одержано ряд важливих результатів при дослідженні сегнетоелектриків-напівпровідників.

   Як видатний вчений М.К.Шейнкман  запрошувався з доповідями до Вищого Технічного університету м. Карл-Маркс Штадт (НДР, 1976 р.), Університету м. Токіо (Японія, 1989 р.), Північно-Західного  університету м. Еванстон (США, 1991 р.), VII університету Паріжу (Франція, 1995 р.). Мойсей Ківович багато разів виступав на різноманітних наукових конференціях високого міжнародного рівня, неодноразово обирався до складу організаційних комітетів міжнародних конференцій, очолювавв оргкомітети багатьох наукових конференцій в Україні та СРСР.

   М. К. Шейнкман був прекрасним педагогом. Багато років читав лекції на радіофізичному факультеті у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка, читав лекції та виступав з доповідями  у Львівському, Ужгородському, Чернівецькому та Одеському національних університетах, а також у багатьох університетах Росії. Стримкий, надзвичайно ерудований, з величезним почуттям гумору, він доносив до слухача сухий технічний матеріал, перетворюючи його в захоплюючу розповідь. Його вихованці працюють в вищих навчальних закладах, на підприємствах,  фірмах  та науково-дослідних інститутах України, Росії, США. Японії, Мексіки, Швеції.