Деталі

Створено: Вівторок, 12 січня 2021, 13:10

Автор: Super User

Перегляди: 1315

До 100-річчя від дня народження академіка НАН України Михайла Павловича Лисиці

28 січня 2021 р. о 12.00 год. буде відкрито меморіальну дошку на фасаді корпусу №1 ІФН ім. В.Є. Лашкарьова НАН України (м. Київ, проспект Науки, 45)

М.П. Лисиця народився в с. Високому на Житомирщині в селянський родині. В 1938 р. закінчив Київський педагогічний технікум, потім продовжив навчання,  вступивши на фізико-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (КДУ), але через два місяці був призваний до армії. В армії М.П. Лисиця служив до жовтня 1945 р., під час війни був розвідником полкової розвідки.  За проявлені ним мужність і відвагу, був нагороджений трьома орденами, медаллю «За відвагу» та багатьма іншими медалями.

 Після війни продовжив навчання на фізичному факультеті КДУ, а після його закінчення став аспірантом кафедри оптики. Кандидатська дисертація Михайла Павловича (1954 р.) була першою в світі роботою по дослідженню коливних спектрів молекулярних мікрокристалів в поляризованому світлі.

В 1955-61 рр. Михайло Павлович разом зі своїми аспірантами займався проблемою встановлення температурних залежностей спектрів нормальних коливань молекулярних сполук у газоподібному, рідкому та твердому станах. Відповідний цикл наукових публікацій було покладено в основу докторської дисертації М.П. Лисиці  (1961 р.). В подальшому ці дослідження були продовжені, і привели до відкриття та обґрунтування нового явища – комбінованого резонансу Фермі-Давидова.

У 1961 р. вчений переходить в Інститут напівпровідників АН УРСР, організувавши і очоливши відділ оптики. Одночасно він продовжує викладати за сумісництвом на фізичному факультеті Київського університету ім. Т.Г. Шевченка на посаді професора.

Саме у керівництві відділом повною мірою проявився талант Михайла Павловича у формуванні дружного і потужного наукового колективу однодумців, його здатність передбачати нові напрямки розвитку фізики і обирати найбільш перспективні з них. Під керівництвом Михайла Павловича було отримано цілий ряд важливих результатів, серед яких варто відзначити наступні: ефект зникнення екситонів при високій концентрації фотогенерованих носіїв і виникнення електронно-діркової плазми;  ефект насичення міжзонного поглинання та різкого перемикання в режим індукованої прозорості, в кольорових скляних фільтрах під дією інтенсивного лазерного світла (і запропонований на цій основі метод пасивної модуляції добротності); вивчена природа домінуючих механізмів оптичного руйнування поверхні й об'єму прозорих діелектриків і напівпровідників та встановлені пороги руйнування для лужно -галоїдних кристалів і напівпровідників типу А²В⁶, А²В⁵ і А⁵В⁶; на основі дослідження двохфотонного поглинання й поляризаційних ефектів у різних кристалах запропонований метод використання нелінійно-поглинаючих і оптично активних напівпровідникових пластинок для обмеження потужності, стабілізації й корекції просторово-часового розподілу інтенсивності лазерних пучків; були експериментально відкриті два нових нелінійних оптичних поляризаційних явища - додаткова нелінійна оптична активність у гіротропних кристалах та принципово нова гігантська оптична активність у негіротропних кубічних кристалах з домішковими тунельними центрами та багато інших.

Під впливом М.П. Лисиці застосування оптичних методів в новій на той час області досліджень напівпровідників виходить на новий рівень не лише в Інституті напівпровідників, але і в багатьох інших наукових та освітніх закладах України, оскільки учні Михайла Павловича очолили ряд наукових підрозділів в різних інститутах та ВУЗах України. Загалом до школи М.П. Лисиці входять два члени-кореспонденти НАН України, 24 доктори і 50 кандидатів наук, які продовжують започатковані ним дослідження.

Науковий доробок академіка М.П. Лисиці – більше ніж 500 наукових праць та близько 40-ка авторських свідоцтв на винаходи. В співавторстві зі своїми учнями він видав 6 монографій, а також 5-томне видання «Занимательной оптики».

Результати багаторічної плідної праці М.П. Лисиці отримали заcлужене визнання.  Про це свідчать присудження йому Академією наук Чехословаччини Медалі Йоганеса Маркуса Марці, як видатному спектроскопісту; присудження двох Державних премій України в галузі науки і техніки та найвищої нагороди НАН України - Золотої медалі імені В.І. Вернадського; присудження звання «Заслужений діяч науки і техніки України». На його честь названо астероїд № 8064 Лисиця.

• Більш детальну інформацію про академіка НАНУ М.П. Лисицю можна буде почитати в перших номерах журналів за 2021 рік «Віснику Національної академії наук України», Українському фізичнму журналі та Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronics.
  

• Меморіальну дошку, присвячену академіку НАН України М.П. Лисиці буде відкрито на фасаді корпусу №1 ІФН ім. В.Є. Лашкарьова НАН України (м. Київ, проспект Науки, 45) після закінчення локдауну.