V. Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics of National Academy of Sciences of Ukraine

Search

  • slides

    slides

  • slides

    slides

  • slides

    slides

  • slides

    slides

  • slides

    slides

  • slides

    slides

  • slides

    slides

  • slides

    slides

jtemplate.ru - free Joomla templates

Мачулін Володимир Федорович

Стара істина говорить, що життя – це не прожиті роки, а те, що залишається у пам’ятi людей. Iм’я директора Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова Володимира Федоровича Мачуліна ще за його життя було вписане до когорти видатних людей сучасної України. Народився він 23 квітня 1950 р. у с. Завгороднє Харківської області. Помер 27 березня 2014 року в м. Києві.

Вся наукова діяльність В.Ф. Мачуліна була пов’язана з Інститутом фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова, де він почав працювати в 1973 році після закінчення з відзнакою Київського політехнічного інституту. В 1978 році він захистив кандидатську, а в 1995 році – докторську дисертації. В.Ф. Мачулін є лауреатом двох Державних премій України в галузі науки і техніки (1994 і 2003 рр.). В 1998 році йому присвоєно почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України”, а в 2007 році – вчене звання професора. В 2000 році В.Ф. Мачуліна було обрано членом-кореспондентом, а в 2009 році – академіком НАН України. Трудові здо-бутки Володимира Федоровича відзначені орденом Ярослава Мудрого Vступеня (2012 р.).

З 2003 року В.Ф. Мачулін працював директором Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова, був керівником Відділення структурного і елементного аналізу напівпровідникових матеріалів і систем. Володимир Федорович тривалий час очолював Вищу атестаційну комісію України. Як Голова цієї комісії він зробив суттєвий внесок у справу вдосконалення та підвищення ефективності процесу атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Основні наукові праці В.Ф. Мачуліна присвячені вивченню рентгеноакустичних явищ в напівпровідникових матеріалах та наноструктурах, а також розробці та практичному застосуванню високороздільних методів досліджень для діагностики реальної структури слабо спотворених кристалів та квантоворозмірних систем. Під керівництвом В.Ф. Мачуліна проведено широке коло досліджень з вивчення впливу випромінювань різної природи на напівпровідникові матеріали та прилади на їх основі.

Виконані дослідження дали змогу запропонувати експресні методи інтегральної оцінки структурної досконалості напівпровідникових та оптоелектронних кристалів та виробів на їх основі, які було захищено авторськими свідоцтвами СРСР і впроваджено на ВАТ “Завод чисті метали” (м. Світловодськ).

В творчому доробку В.Ф. Мачуліна понад 200 наукових праць, в тому числі 5 монографій. Серед його учнів є доктори і кандидати наук.

В.Ф. Мачулін здійснював велику науково-організаційну роботу не лише на посаді директора Інституту фізики напівпровідників, але й Головного ученого секретаря НАН України, голови Наукової ради з проблеми “Фізика напівпровідників і напівпровідникові пристрої”, члена Президії НАН України, члена Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень, члена Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, члена Національної ради з питань науки, інновацій та сталого розвитку України, члена Бюро Відділення фізики і астрономії НАН України, співголови Секції з проблем функціональних матеріалів електронної техніки Наукової ради з нових матеріалів Міжнародної асоціації академій наук, головного редактора міжнародного журналу “Semiconductor Physics, Quantum and Optоelectronics” та збірника “Оптоэлектроника и полупроводниковая техника”.

В пам’яті колег і друзів, а також тих, хто його знав, Володимир Федорович Мачулін назавжди залишиться непересічною, талановитою, щедрою і доброю людиною.

Даценко Леонід Іванович

Свої спогади про світлу пам’ять свого Вчителя хочу почати з того, що рік його народження в самому серці України припадає на початок великого Голодомору українського народу. До певного часу Леонід Іванович майже нічого не розказував про цей період життя своєї родини. І лише в роки незалежності відкрив деякі сторінки історії тих часів. Даценко Леонід Іванович народився 29 січня 1933 року в с. Петрівці на Черкащині в родині лікарів. Саме ця професія його батьків допомогла йому вижити в ті тяжкі роки. Помер 19 січня 2004 року в м. Києві.

            Леонід Іванович відомий український фізик-експериментатор, доктор фізико-математичних наук (1978 р.), професор (1985 р.), двічі Лауреат державних премій України в галузі науки і техніки (1983 та 1994 рр.). Заслужений діяч науки і техніки України.

            Закінчив Київський Національний університет ім. Т. Шевченка в 1957 р., аспірантуру в Ленінградському фізико-технічному інституті. Він був в числі перших співробітників Інституту напівпровідників. Тут він пройшов трудовий і творчий науковий шлях від інженера до головного наукового співробітника (завідувача відділом). Серед його учнів 12 кандидатів та 5 докторів наук. Як бачимо половина його учнів захистила докторські дисертації (серед них і автор цієї статті).

Він одним із перших науковців в СРСР почав активну роботу над експерименталь-ною реалізацією основ динамічної теорії дифракції рентгенівських променів. Даценко Леонід Іванович є засновникомкиївської школи з досліджень динамічного розсіяння рентгенівських променів реальними кристалами в області аномальної дисперсії. Основні роботи присвячені вивченню процесів розсіяння рентгенівських променів реальними кристалами та дослідженням їх дефектної структури. Співавтор двох фундаментальних монографій (1988 та 2002 рр.). Автор більше 250 наукових і науково-популярних праць та 20 свідоцтв на винаходи – винахідник СРСР.

Однак за сухими фактами його наукової діяльності не можна оцінити глибину душі та побачити деякі інші грані його таланту. Леонід Іванович мав неабиякий музичний слух та голос. Він був особисто знайомий з родиною всесвітньо відомого співака Бориса Гмирі і великим поціновувачем його таланту. Ще Леонід Івановичписав вірші.

Хочу зазначити його по-батьківськи критичне відношення до аспірантів. Багато чого з цього по мірі можливостей я пробую використовувати в спілкуванні з моїми теперішніми учнями аспірантами.

                        Доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу

                        Кладько В.П.