Правила

До правил захисту дисертацій

1.  Докторська дисертація – це сукупність результатів, які   розв’язують важливу наукову або науково-прикладну проблему .

   1.1. Ця проблема повинна бути чітко сформульована в дисертації, відображена у її назві і в усіх документах.Вступ дисертації повинен мати обов’язкові розділи, ідентичні розділам Загальної частини автореферату (див. нижче п.3.3).

    1.2. Дисертація друкується з використанням текстового редактора Word: шрифт TimesNewRoman, розмір шрифту - 14 pt, міжрядковий інтервал 1,5.

   1.3. Обсяг основного тексту докторської дисертації ( без списку літератури, додатків та рис. і табл., що займають окрему сторінку) повинен бути у межах 11 – 13 авторських аркушів. 1 авт. аркуш – 40 000 знаків. Тоді межі обсягу дисертації будуть 440 000 – 520 000 знаків. Щоб розрахувати межі докторської дис. у сторінках треба знати число знаків у рядку (до знаків входять літери, цифри, розділові знаки та інтервали між словами). Позначимо число знаків у рядку n, тоді при 30 рядках на сторінці межі обсягу основного тексту докт. дис. у сторінках будуть 440 000/30n – 520 000/30nсторінок. Приклад: якщо число знаків у рядку n=80, то межі будуть 183 – 217 стор. Якщо n=65 межі становлять 226 – 267 стор. Береги (поля) тексту на сторінці повинні бути не менше: 25мм (лівий), 20 (верхній і нижній), 10мм (правий).

    1.4. Публікації. Для докторської дисертації мінімальна кількість публікацій – 20 статей в фахових журналах, затверджених МОН. Три статті з дозволу спецради можна замінити на авторські свідоцтва або патенти. Статті не повинні дублювати одна одну, не можна також 2 статті в одному номері журналу. На момент подачі документів повинно пройти не менше 2-х місяців після опублікування статей та розсилки відповідних журналів до бібліотек.

    1.5. Переліки видань, де можуть бути опубліковані матеріали дисертації в Бюлетенях ВАКу за 1999-2011 р. Треба враховувати, що для кожної галузі науки – свої видання.

      1.6. Для докторської дисертації дозволяється тільки один консультант.

      1.7. До докторської дисертації не можна включати матеріали і публікації кандидатської дисертації.

2. Кандидатська дисертація – це сукупність результатів, що розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки.

     2.1. Обсяг кандидатської дисертації 4,5 – 7 авторських аркушів без літератури, додатків, та рисунків і таблиць, що займають окрему сторінку. Правила розрахунку обсягу канд. дис. в сторінках такі ж, як і для докт. дис. (див. п.п. 1.2 та 1.3). Приклад: якщо число знаків у рядку n=80, то межі основного тексту дисертації будуть 75 –116 сторінок. При n=65 межі становлять 92 – 144 стор.

     2.2. Мінімальна кількість публікацій – 5 статей у фахових журналах, затверджених МОН, одна з яких може бути замінена на авторське свідоцтво або патент. Див. також вимоги п.п.1.4. та 1.5.

      2.3. Дозволяється тільки один керівник кандидатської дисертації.

      2.4. Огляд в дисертації повинен бути не більше 20% усього об’єму.

3. Автореферат друкується з використанням текстового редактора Word: шрифт TimesNewRoman, розмір шрифту - 14 pt з одинарним міжрядковим інтервалом (40-43 рядки на сторінці).

      3.1. Обсяг авторефератудокторської дисертації 1,3 – 1,9 авторськ. арк. (52000 – 76000 знаків)без обкладинки і анотацій. При 40 рядках на сторінці і 70 знаках у рядку межі обсягу автореферату складають 19 – 27 сторінок. Береги (поля) тексту на листі формату А4: 20мм (лівий, верхній, нижній) та 10мм (правий).

    3.2. Обсяг автореферату кандидатської дисертації 0,7 – 0,9 авт.арк. (28000 – 36000 знаків)без обкладинки та анотацій. При 40 рядках на сторінці і 70 знаках у рядку межі обсягу автореферату 10 – 13 стор.

       3.3. Загальна характеристика роботи в авторефераті повинна збігатися з тим, що викладено у вступі дисертації, і мати такі обов’язкові розділи:

1. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами (вказати номери держреєстрації тем ).
2. Мета і задачі досліджень (об’єкт досліджень, предмет досліджень, методи).
3. Наукова новизна одержаних результатів (вказати які результати одержано вперше, а які є підтвердженням відомих з літератури)
4. Практичне значення одержаних результатів.
5. Особистий внесок здобувача (детально по кожній публікації).
6. Апробація результатів дисертації (конференції).
7. Публікації (Приклад . Результати дисертації відображені у 43 публікаціях: 26 статей у провідних фахови
8. Актуальність теми (в кінці цього розділу треба сформулювати проблему, яка вирішується у дисертації).
9. х журналах ( з них 5 без співавторів), 2 статті в збірниках праць, 3 патенти, 4 статті в матеріалах конференцій, 2 препринти, 6 тез доповідей на конференціях). Обов’язково так, як у прикладі.
10. Структура: обсяг дисертації (Приклад. Дисертація складається зі вступу, семи розділів оригінальних досліджень, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона містить 462 сторінки, із них 284 сторінки основного тексту, 123 рис. і 1 табл. на окремих аркушах, список використаних джерел з 338 найменувань на 32 стор., 5 додатків на 22 стор.). Обов’язково так, як у прикладі.

      3.4. В кінці автореферату друкуються анотації українською, російською і англійською мовами. Англійська або російська анотація повинна бути розширеною –2 стор. (5 тис. знаків ), дві інші анотації – 0,5 стор. (1,2 тис. знаків). Після кожної анотації –ключові слова.

   3.5. Автореферати розсилаються за місяць до захисту. Список адресатів розсилки складається: з обов’язкового списку МОН;членів спецради; провідних організацій тадодаткового списку, затвердженого спецрадою при представлені дисертації. Одночасно з розсилкою авторефератів в бібліотеку інституту передається один примірник дисертації і два примірника надрукованого автореферату.

Увага! Дисертація і автореферат у технічному плані повинні бути оформленими тільки у відповідності з вимогами ВАК. (Бюлетень ВАК України №9-10, 2011р. або Довідник здобувача наукового ступеня, видання 2007-2014 рр. ).

4. Опоненти.

Опонент повинен бути фахівцем по проблемі дисертації. За останні 5 років у нього повинно бути не менше 3 робіт по темі дисертації, опублікованих в провідних фахових виданнях. Спеціальність докторського диплома опонента повинна бути близької до спеціальності, за якою захищається дисертація.

   4.1. Опонентами не можуть бути:

1. Члени експертних рад МОН, члени атестаційної колегії МОН, директори і заст. директорів організації, де виконувалась дисертація.
2. Наукові керівники та співробітники підрозділу, де виконувалась робота, а також співавтори статей, що увійшли до дисертації.
3. Опоненти не можуть бути співробітники однієї організації.
4. Голови, заст. голів і вчені секретарі спецради, де відбувається захист.
5. Не можна щоб один опонент був членом спецради, де захищається дисертація, а другий співробітником організації, де функціонує рада.
6. Офіційні опоненти та науковий керівник (консультант) не можуть бути співробітниками однієї і тієї самої організації. Члени експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій МОН можуть бути призначені офіційними опонентами за виняткових обставин за погодженням з МОН.

   4.2. Якщо один з опонентів відсутній, то захист проводиться за умови, що він дав позитивний відзив і вчасно передав його до спецради. Цей опонент повинен також передати голові спецради листа з поясненням причини відсутності, а голова спеціальним розпорядженням не пізніше як за 3 дні до захисту призначає додаткового опонента. Додатковий опонент не може бути співробітником організації, де виконувалась робота.

5. Вимоги до відгуку організації, де виконувалась робота (відгук семінару, кафедри).

  5.1. Відгук оформляється як витяг з протоколу засідання семінару (кафедри, вченої ради), підписується керівником семінару, секретарем та затверджується директором (ректором).

   5.2. У відгуку вказується чому тема актуальна, вказується на невирішені питання і формулюється проблема, яку вирішує дисертація.

   5.3. Зв’язок дисертаційних досліджень з тематикою Інституту (вказати назви, роки дії, ким затверджені та номери держреєстрації тем).

   5.4. Вказати ким і коли затверджена тема дисертації та її консультант (керівник) з посиланням на протокол засідання Вченої ради.

   5.5. Найбільш важливі результати (5¸7).

   5.6. Публікації (скільки і де вони опубліковані, див. п.3.3.(8)).

   5.7. Посилання на публікації.

   5.8. Наукова новизна результатів, практична цінність, впровадження.

   5.9. Достовірність результатів, аналіз можливих похибок, співставлення теорії і експерименту.

  5.10. Конкретний персональний внесок здобувача, вказати що ним зроблено у роботах з співавторами з посиланням на ці роботи.

   5.11. Відповідність матеріалів дисертації опублікованим роботам.

   5.12. Відповідність вимогам МОН (рішення проблеми, кількість публікацій, апробація роботи).

   5.13. Для докторських дисертацій вказати, що не включені матеріали кандидатської дисертації.

    5.14. Відсутність секретних відомостей.

    5.15. Вказати де можуть бути використані матеріали дисертації.

    5.16. Коротко про дисертанта (відомість в наукових колах, персональні доповіді на конференціях, сформованість як вченого ініціативність, самостійність, підготовка учнів).

   5.17. Відповідність дисертації спеціальності, по якій буде проводитися захист, і рекомендація спецраді прийняти дисертацію до захисту.

6. Висновок комісії спецради(для представлення). 1–2стор., 2прим.

    6.1. Після того, як здобувач подасть усі документи згідно з Переліком МОН, спецрада призначає комісію, яка готує попередній висновок по дисертації.

    6.2. Комісія складається з 3-х членів ради, спеціалістів в галузі дисертації. До складу комісії може входити член ради, який пропонується опонентом. Ця ж комісія готує і проект заключного Висновку по   дисертації, що приймається спецрадою після успішного захисту.

    6.3. Вимоги до Висновку комісії:

1. Актуальність теми, проблема, яку вирішує дисертація.
2. Науковий рівень дисертації.
3. Кількість публікацій, в яких виданнях
4. Апробація (доповіді на конференціях).
5. Свідчення, що докторська дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації і не містить секретних відомостей.
6. Особистий внесок дисертанта.
7. Відповідність дисертації обраній спеціальності та профілю ради.
8. Пропозиції щодо опонентів.

   6.4. В попередньому висновку усе викладається дуже коротко (об’єм 1-2 сторінки).

   6.5. Один з членів комісії представляє дисертацію на засіданні спецради.

7. Заключний Висновок спецради.

   7.1. Комісія спецради, яка складала попередній висновок, готує проект Висновку, який приймається спецрадою у разі успішного захисту після таємного голосування. Проект приймається за основу. Потім вносяться доповнення і голосуються. Далі приймається остаточний текст Висновку. Проект Висновку з підписами членів комісії розмножується на ксероксі (22 примірника) і роздається членам ради перед захистом.

       7.2. Вимоги до заключного Висновку спецради.

1. Актуальність теми дисертації з обгрунтуванням чому тема актуальна.
2. Проблема, яку вирішує дисертація.
3. Зв’язок з науковими програмами, темами.
4. Найсуттєвіші результати, отримані здобувачем особисто (5¸7). Повинен бути підрозділ саме з такою назвою.
5. Оцінка достовірності.
6. Наукова новизна і значення для практики.
7. Рекомендації щодо впровадження.
8. Відгуки опонентів (вказати, що вони позитивні).
9. Публікації.
10. Вказати, що не використані матеріали кандидатської дисертації.
11. Відповідність спеціальності і профілю ради.

Документи

Документи подаються до Спецради у 2-х папках із наклейками: Атестаційна справа (форма 9, див. Зразки док.).   У папці 1 розміщують документи згідно з Переліком МОН та вимогами спецради.   Папка 2 повинна містити у собі відбитки усіх праць по дисертації та їхній Список. Відбитки нумеруються олівцем у правому верхньому кутку. Ці номери повинні збігатися з номерами у Списку. Роботи розміщують у такому порядку: статті в фахових виданнях, авторські свідоцтва та патенти; матеріали конференцій; тези.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОДАЮТЬСЯ ДО СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ВЧЕНОЇ РАДИ ЗДОБУВАЧЕМ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ.

1. Заява на ім’я голови спеціалізованої вченої ради з проханням прийняти дисертацію до розгляду, в якій необхідно зазначити, чи вперше подається до захисту ця дисертація (заява пишеться від руки, див. Зразки док.). 1 прим.

2. Клопотання–характеристика (для державних службовців). 2 прим.

3. Ксерокопія першої сторінки паспорта, 2 прим.

4. Особова картка за формою П-2ДС з відомостями, чинними на час прийняття дисертації до захисту, засвідчений відділом кадрів за основним місцем роботи, з фотокарткою, засвідченою печаткою установи. 2 прим.

5. Ксерокопії дипломів та атестатів про повну вищу освіту, науковий ступінь кандидата наук (для здобувачів наукового ступеня доктора наук). У разі зміни здобувачем прізвища додається копія документа про зміну прізвища.           2 прим.

6. Для здобувачів наукового ступеня кандидата наук засвідчене підписами і печаткою установи посвідчення про складені кандидатські іспити за формою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №309, або засвідчене підписом і печаткою установи посвідчення за формою, яка діяла на час складання іспиту. 1 прим. та копія.

7. Для здобувачів наукового ступеня кандидата наук, які навчалися в аспірантурі, – Копія наказу про зарахування в аспірантуру. 2 прим.

8. Висновок про наукову і практичну цінність дисертації, виданий організацією, в якій виконувалась дисертація, чи до якої був прикріплений здобувач, із зазначенням затвердження теми дисертації.            

     Висновок оформляється як витяг з протоколу засідання кафедри (семінару лабораторії, відділу), підписується завідувачем кафедри (керівником семінару лабораторії, відділу), як правило, доктором наук, затверджується керівником установи і скріплюється печаткою. У висновку поряд з іншими аспектами характеристики дисертації та особистості здобувача мають бути визначені конкретний персональний внесок здобувача до всіх наукових праць, опублікованих із співавторами.

   Термін чинності висновку – 1 рік. 2 прим.

9. Відгук наукового керівника (канд. дис.), або наукового консультанта (докт. дис.). 1 прим.

10. Дисертація (подана до захисту), оформлена згідно з вимогами, які викладені в “Основних вимогах до дисертацій та їх авторефератів”. Необхідно надрукувати 5 паперових примірників: для МОН, бібліотеки установи, де проводиться захист, для відправлення опонентам.

11. Дисертація (подана до захисту) на електронному носію (СД) для Українського інституту науково-технічної та економічної інформації (файли dis1.rtf, dis 2.rtf, …). Про структуру цих файлів дізнаватися в УкрНТЕІ (тел. 521-09-45, 521-00-56).

12. Автореферат поданої дисертації (рукопис), оформлений згідно з вимогами, які викладені в розділі 5 “Основних вимог до дисертацій та авторефератів дисертацій”, у 2 примірниках. Всі примірники автореферату підписуються автором на обкладинці (форма 6).

13. Автореферат поданої дисертації на електронному носії,   файл aref.rtf. (2 прим. на 2 СД), див. вимоги до електронних варіантів документів.

14. Перераховані в авторефераті статті, монографії, брошури, описи авторських свідоцтв, тексти депонованих в журналах рукописів, тези доповідей (відбитки або копії). Копії повинні бути засвідчені вченим секретарем спецради та печаткою установи, де виконувалась робота. Відбитки і копії наукових праць та їхній Список подаються в 1 примірнику (папка 2).

15. Примірник кандидатської дисертації (для здобувачів докторського ступеня ).

16. Автореферат кандидатської дисертації (для здобувачів докторського ступеня) 1 примірник.

17. Довідка про особистий внесок, підписана усіма співавторами робіт (для здобувачів кандидатського ступеня ).

18. Чотири поштові картки з марками і вказаними адресами здобувача (2 картки) та спецради (2 картки). На зворотному боці поштових карток у верхньому кутку пишуть прізвище, ім’я, по батькові здобувача, галузь наук та науковий ступінь, на який він претендує.

Документи для представлення дисертації на засіданні спецради

19. Висновок комісії спецради (проект). 2 прим.

20. Відомості про опонентів, форма 24, та додаткова інформація для оплати їхньої праці: домашня адреса, адреса податкової інспекції за місцем проживання та ксерокопія довідки про ідентифікаційний номер. 2 прим.

21. Додатковий список розсилки автореферату (проект) – провідні установи та фахівці по проблемі дисертації (з адресами), які не входять у основний список розсилки автореферату. 2 прим. (10 – 15 найменувань)

22. Відомості для представлення (див. зразок Представлення). 2прим.

Захист

ПРОХОДЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Підготовка дисертації і автореферату у відповідності з вимогами МОН (кількість публікацій, наукова проблема, оформлення, об’єм тощо)
2. Підготовка документів згідно з Переліком МОН та вимогами спецради (див. Докум. у раду).
3. Подання документів вченому секретарю спецради.
4. Бесіда з головою спецради. При собі мати заяву, дисертацію і відгук семінару. Голова наносить на заяву резолюцію, щоб секретар спецради прийняв документи до розгляду.
5. Доповідь на наукових зборах (для докторських дисертацій). Доповідь повинна являти собою огляд по проблемі, яку вирішує дисертація.
6. Вчений секретар спецради призначає комісію з 3-х членів ради, які разом з дисертантом готують попередній висновок по дисертації   (1 –2 стор.)
7. Представлення дисертації одним з членів комісії на засіданні спецради. Затверджуються опоненти і Додатковий список розсилки автореферату (див. ДОКУМЕНТИ, Зразки док.).
8. Подача Повідомлення про захист до редакції «Освіта України».
9. Друкування автореферату (з дозволу вч. секретаря спецради) тільки у видавництвах, що мають відповідну ліцензію. На обкладинці автореферату повинні бути вказані повні вихідні дані видавництва.
10. Розсилка (передача) дисертацій і авторефератів опонентам. Дисертації повинні супроводжуватися листами на бланках Інституту, до яких додаються ксерокопії вимог МОН до відгуку опонента. Листи підписуються вченим секретарем спецради і реєструється в канцелярії (не пізніше, як за 40 днів до захисту).
11. Захист можна проводити лише через місяць після виходу в світ спецвипуску «Освіти України» із повідомленням про захист.
12. Розсилка авторефератів за місяць до захисту. Розсилка проводиться згідно з реєстром, до якого входять: 1) обов’язковий список МОН, 2) члени спецради, 3) додатковий список, затверджений спецрадою при представленні дисертації. Список адресатів оформляється відповідно з вимогами пошти. На кожній сторінці повинен бути штамп пошти з датою відправлення.

Реєстр підписується вченим секретарем спецради (в кінці).

1. Одночасно із розсилкою автореферату в бібліотеку Інституту передається один примірник дисертації та два примірника автореферату.
2. За місяць до захисту технічному секретарю спецради (Катерина Капшученко, корп.5, к. 422, тел.525-23-32, 7-38 ) подаються документи для оплати роботи опонентів.
3. За два тижні до захисту треба підготувати заключний Висновок спецради (проект), який підписується тими ж трьома членами спецради, що готували Висновок комісії при представленні дисертації. Чистовий варіант проекту Висновку спецради розмножується у кількості 22 примірників.
4. За тиждень до захисту членам спецради розноситься повідомлення про дату, час і місце захисту.
5. За тиждень до захисту також вивішується Оголошення про захист (в корп.1 і корп.5), де вказується: число, день, час і місце захисту; назва дисертації і її автор; консультант, опонент (звідки вони), провідна організація. Розмір оголошення – половина листа ватману.
6. До засідання спецради (захист) повинні бути підготовлені комп’ютерні слайди ( не більше 25 для докторської дис. та 12 для кандидатської дис.) із паперовим дублікатом для членів ради. Демонструючі пристрої треба перевірити заздалегідь. 

Опонент

Спеціалізовані вчені ради призначають для участі в прилюдному захисті дисертації офіційних опонентів із числа компетентних учених у даній галузі науки, здатних здійснити вичерпну й об'єктивну експертизу дослідження на ґрунті високо їпринциповості та вимогливості. Виконання доручення спеціалізованої вченої ради - обов'язок кожного вченого.

Оголошення про захист

Дисертаційні матеріали