Правила

До правил захисту дисертацій

1.  Докторська дисертація – це сукупність результатів, які   розв’язують важливу наукову або науково-прикладну проблему .

   1.1. Ця проблема повинна бути чітко сформульована в дисертації, відображена у її назві і в усіх документах.Вступ дисертації повинен мати обов’язкові розділи, ідентичні розділам Загальної частини автореферату (див. нижче п.3.3).

    1.2. Дисертація друкується з використанням текстового редактора Word: шрифт TimesNewRoman, розмір шрифту - 14 pt, міжрядковий інтервал 1,5.

   1.3. Обсяг основного тексту докторської дисертації ( без списку літератури, додатків та рис. і табл., що займають окрему сторінку) повинен бути у межах 11 – 13 авторських аркушів. 1 авт. аркуш – 40 000 знаків. Тоді межі обсягу дисертації будуть 440 000 – 520 000 знаків. Щоб розрахувати межі докторської дис. у сторінках треба знати число знаків у рядку (до знаків входять літери, цифри, розділові знаки та інтервали між словами). Позначимо число знаків у рядку n, тоді при 30 рядках на сторінці межі обсягу основного тексту докт. дис. у сторінках будуть 440 000/30n – 520 000/30nсторінок. Приклад: якщо число знаків у рядку n=80, то межі будуть 183 – 217 стор. Якщо n=65 межі становлять 226 – 267 стор. Береги (поля) тексту на сторінці повинні бути не менше: 25мм (лівий), 20 (верхній і нижній), 10мм (правий).

    1.4. Публікації. Для докторської дисертації мінімальна кількість публікацій – 20 статей в фахових журналах, затверджених МОН. Три статті з дозволу спецради можна замінити на авторські свідоцтва або патенти. Статті не повинні дублювати одна одну, не можна також 2 статті в одному номері журналу. На момент подачі документів повинно пройти не менше 2-х місяців після опублікування статей та розсилки відповідних журналів до бібліотек.

    1.5. Переліки видань, де можуть бути опубліковані матеріали дисертації в Бюлетенях ВАКу за 1999-2011 р. Треба враховувати, що для кожної галузі науки – свої видання.

      1.6. Для докторської дисертації дозволяється тільки один консультант.

      1.7. До докторської дисертації не можна включати матеріали і публікації кандидатської дисертації.

2. Кандидатська дисертація – це сукупність результатів, що розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки.

     2.1. Обсяг кандидатської дисертації 4,5 – 7 авторських аркушів без літератури, додатків, та рисунків і таблиць, що займають окрему сторінку. Правила розрахунку обсягу канд. дис. в сторінках такі ж, як і для докт. дис. (див. п.п. 1.2 та 1.3). Приклад: якщо число знаків у рядку n=80, то межі основного тексту дисертації будуть 75 –116 сторінок. При n=65 межі становлять 92 – 144 стор.

     2.2. Мінімальна кількість публікацій – 5 статей у фахових журналах, затверджених МОН, одна з яких може бути замінена на авторське свідоцтво або патент. Див. також вимоги п.п.1.4. та 1.5.

      2.3. Дозволяється тільки один керівник кандидатської дисертації.

      2.4. Огляд в дисертації повинен бути не більше 20% усього об’єму.

3. Автореферат друкується з використанням текстового редактора Word: шрифт TimesNewRoman, розмір шрифту - 14 pt з одинарним міжрядковим інтервалом (40-43 рядки на сторінці).

      3.1. Обсяг авторефератудокторської дисертації 1,3 – 1,9 авторськ. арк. (52000 – 76000 знаків)без обкладинки і анотацій. При 40 рядках на сторінці і 70 знаках у рядку межі обсягу автореферату складають 19 – 27 сторінок. Береги (поля) тексту на листі формату А4: 20мм (лівий, верхній, нижній) та 10мм (правий).

    3.2. Обсяг автореферату кандидатської дисертації 0,7 – 0,9 авт.арк. (28000 – 36000 знаків)без обкладинки та анотацій. При 40 рядках на сторінці і 70 знаках у рядку межі обсягу автореферату 10 – 13 стор.

       3.3. Загальна характеристика роботи в авторефераті повинна збігатися з тим, що викладено у вступі дисертації, і мати такі обов’язкові розділи:

1. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами (вказати номери держреєстрації тем ).
2. Мета і задачі досліджень (об’єкт досліджень, предмет досліджень, методи).
3. Наукова новизна одержаних результатів (вказати які результати одержано вперше, а які є підтвердженням відомих з літератури)
4. Практичне значення одержаних результатів.
5. Особистий внесок здобувача (детально по кожній публікації).
6. Апробація результатів дисертації (конференції).
7. Публікації (Приклад . Результати дисертації відображені у 43 публікаціях: 26 статей у провідних фахови
8. Актуальність теми (в кінці цього розділу треба сформулювати проблему, яка вирішується у дисертації).
9. х журналах ( з них 5 без співавторів), 2 статті в збірниках праць, 3 патенти, 4 статті в матеріалах конференцій, 2 препринти, 6 тез доповідей на конференціях). Обов’язково так, як у прикладі.
10. Структура: обсяг дисертації (Приклад. Дисертація складається зі вступу, семи розділів оригінальних досліджень, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона містить 462 сторінки, із них 284 сторінки основного тексту, 123 рис. і 1 табл. на окремих аркушах, список використаних джерел з 338 найменувань на 32 стор., 5 додатків на 22 стор.). Обов’язково так, як у прикладі.

      3.4. В кінці автореферату друкуються анотації українською, російською і англійською мовами. Англійська або російська анотація повинна бути розширеною –2 стор. (5 тис. знаків ), дві інші анотації – 0,5 стор. (1,2 тис. знаків). Після кожної анотації –ключові слова.

   3.5. Автореферати розсилаються за місяць до захисту. Список адресатів розсилки складається: з обов’язкового списку МОН;членів спецради; провідних організацій тадодаткового списку, затвердженого спецрадою при представлені дисертації. Одночасно з розсилкою авторефератів в бібліотеку інституту передається один примірник дисертації і два примірника надрукованого автореферату.

Увага! Дисертація і автореферат у технічному плані повинні бути оформленими тільки у відповідності з вимогами ВАК. (Бюлетень ВАК України №9-10, 2011р. або Довідник здобувача наукового ступеня, видання 2007-2014 рр. ).

4. Опоненти.

Опонент повинен бути фахівцем по проблемі дисертації. За останні 5 років у нього повинно бути не менше 3 робіт по темі дисертації, опублікованих в провідних фахових виданнях. Спеціальність докторського диплома опонента повинна бути близької до спеціальності, за якою захищається дисертація.

   4.1. Опонентами не можуть бути:

1. Члени експертних рад МОН, члени атестаційної колегії МОН, директори і заст. директорів організації, де виконувалась дисертація.
2. Наукові керівники та співробітники підрозділу, де виконувалась робота, а також співавтори статей, що увійшли до дисертації.
3. Опоненти не можуть бути співробітники однієї організації.
4. Голови, заст. голів і вчені секретарі спецради, де відбувається захист.
5. Не можна щоб один опонент був членом спецради, де захищається дисертація, а другий співробітником організації, де функціонує рада.
6. Офіційні опоненти та науковий керівник (консультант) не можуть бути співробітниками однієї і тієї самої організації. Члени експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій МОН можуть бути призначені офіційними опонентами за виняткових обставин за погодженням з МОН.

   4.2. Якщо один з опонентів відсутній, то захист проводиться за умови, що він дав позитивний відзив і вчасно передав його до спецради. Цей опонент повинен також передати голові спецради листа з поясненням причини відсутності, а голова спеціальним розпорядженням не пізніше як за 3 дні до захисту призначає додаткового опонента. Додатковий опонент не може бути співробітником організації, де виконувалась робота.

5. Вимоги до відгуку організації, де виконувалась робота (відгук семінару, кафедри).

  5.1. Відгук оформляється як витяг з протоколу засідання семінару (кафедри, вченої ради), підписується керівником семінару, секретарем та затверджується директором (ректором).

   5.2. У відгуку вказується чому тема актуальна, вказується на невирішені питання і формулюється проблема, яку вирішує дисертація.

   5.3. Зв’язок дисертаційних досліджень з тематикою Інституту (вказати назви, роки дії, ким затверджені та номери держреєстрації тем).

   5.4. Вказати ким і коли затверджена тема дисертації та її консультант (керівник) з посиланням на протокол засідання Вченої ради.

   5.5. Найбільш важливі результати (5¸7).

   5.6. Публікації (скільки і де вони опубліковані, див. п.3.3.(8)).

   5.7. Посилання на публікації.

   5.8. Наукова новизна результатів, практична цінність, впровадження.

   5.9. Достовірність результатів, аналіз можливих похибок, співставлення теорії і експерименту.

  5.10. Конкретний персональний внесок здобувача, вказати що ним зроблено у роботах з співавторами з посиланням на ці роботи.

   5.11. Відповідність матеріалів дисертації опублікованим роботам.

   5.12. Відповідність вимогам МОН (рішення проблеми, кількість публікацій, апробація роботи).

   5.13. Для докторських дисертацій вказати, що не включені матеріали кандидатської дисертації.

    5.14. Відсутність секретних відомостей.

    5.15. Вказати де можуть бути використані матеріали дисертації.

    5.16. Коротко про дисертанта (відомість в наукових колах, персональні доповіді на конференціях, сформованість як вченого ініціативність, самостійність, підготовка учнів).

   5.17. Відповідність дисертації спеціальності, по якій буде проводитися захист, і рекомендація спецраді прийняти дисертацію до захисту.

6. Висновок комісії спецради(для представлення). 1–2стор., 2прим.

    6.1. Після того, як здобувач подасть усі документи згідно з Переліком МОН, спецрада призначає комісію, яка готує попередній висновок по дисертації.

    6.2. Комісія складається з 3-х членів ради, спеціалістів в галузі дисертації. До складу комісії може входити член ради, який пропонується опонентом. Ця ж комісія готує і проект заключного Висновку по   дисертації, що приймається спецрадою після успішного захисту.

    6.3. Вимоги до Висновку комісії:

1. Актуальність теми, проблема, яку вирішує дисертація.
2. Науковий рівень дисертації.
3. Кількість публікацій, в яких виданнях
4. Апробація (доповіді на конференціях).
5. Свідчення, що докторська дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації і не містить секретних відомостей.
6. Особистий внесок дисертанта.
7. Відповідність дисертації обраній спеціальності та профілю ради.
8. Пропозиції щодо опонентів.

   6.4. В попередньому висновку усе викладається дуже коротко (об’єм 1-2 сторінки).

   6.5. Один з членів комісії представляє дисертацію на засіданні спецради.

7. Заключний Висновок спецради.

   7.1. Комісія спецради, яка складала попередній висновок, готує проект Висновку, який приймається спецрадою у разі успішного захисту після таємного голосування. Проект приймається за основу. Потім вносяться доповнення і голосуються. Далі приймається остаточний текст Висновку. Проект Висновку з підписами членів комісії розмножується на ксероксі (22 примірника) і роздається членам ради перед захистом.

       7.2. Вимоги до заключного Висновку спецради.

1. Актуальність теми дисертації з обгрунтуванням чому тема актуальна.
2. Проблема, яку вирішує дисертація.
3. Зв’язок з науковими програмами, темами.
4. Найсуттєвіші результати, отримані здобувачем особисто (5¸7). Повинен бути підрозділ саме з такою назвою.
5. Оцінка достовірності.
6. Наукова новизна і значення для практики.
7. Рекомендації щодо впровадження.
8. Відгуки опонентів (вказати, що вони позитивні).
9. Публікації.
10. Вказати, що не використані матеріали кандидатської дисертації.
11. Відповідність спеціальності і профілю ради.